Джордж Сорос — це ім’я, яке викликає низку емоцій у всьому світі. Для деяких воно символізує ділову хватку та ідеали філантропії, для інших – політичну маніпуляцію. Але хто ж насправді ця людина, яка контролює статок, що становить 8,5 мільярдів доларів США?
Джордж Сорос, або Дьєрдь Сорос, який народився 12 серпня 1930 року в Будапешті, Угорщина, походить з єврейської родини. Його батьки, Тівадар та Ержебет Сороси, виховували його в умовах відносного достатку, але їхнє життя різко змінилося з початком Другої світової війни. Перед загрозою геноциду родина Соросів пережила неймовірні труднощі. Щоб врятувати свою сім’ю, Тівадар вигадав неправдиву історію про те, що вони християни, і придбав підроблені документи, щоб підтвердити цю історію. Цей досвід глибоко вплинув на молодого Дьєрдя. Пізніше він стверджував, що саме в той час виникла його здатність сприймати речі «такими, якими вони могли б бути, а не такими, якими вони є».
Після війни Сорос переїхав до Лондона, де навчався в Лондонській школі економіки. Тут він познайомився з роботами відомого філософа Карла Поппера, які глибоко сформували його погляди на суспільство та економіку.
Після закінчення Лондонської школи економіки в 1952 році Сорос почав свою кар'єру в компанії Singer & Friedlander в Лондоні. У 1956 році він переїхав до США та почав працювати в інвестиційному банку Ф.М. Майєра на Уолл-стріт у Нью-Йорку, що спеціалізується на європейських цінних паперах. У 1959 році він приєднався до компанії Arnhold & S. Bleichroeder, де піднявся до посади віце-президента. У 1963 році він заснував свій перший інвестиційний фонд під назвою «Double Eagle», який через десять років був перейменований на «Soros Fund Management». На цьому етапі Сорос залишив компанію Arnhold & S. Bleichroeder, щоб зосередитися виключно на власному фонді.
Під його керівництвом фонд Soros Fund Management значно зріс, був перейменований на Quantum Fund та став основою його багатства й слави в інвестиційному світі. У вересні 1992 року Джордж Сорос досяг піку свого бізнес-успіху, коли «зламав» британський фунт. Ця операція, тепер відома як «Чорна середа», принесла Соросу мільярди доларів прибутку та привернула увагу всього світу до його особи. Його назвали «людиною, яка зламала Банк Англії», що зробило його відомим не лише в сфері бізнесу, але й серед широкої громадськості.
У той час Європа працювала за Європейським механізмом обмінних курсів, системою обмінних курсів у рамках Європейської валютної системи. Система передбачала, що валюти країн-учасників утримувалися в певному коридорі коливань. Британський фунт стерлінгів був включений до цієї системи з умовою підтримувати його курс у певних межах щодо німецької марки. Однак на тлі зростаючого економічного тиску та спекуляцій на валютному ринку підтримувати встановлений курс стало проблематично.
Сорос побачив у цій ситуації можливість для спекуляцій. Його фонд Quantum Fund почав агресивно продавати фунти, тим самим посилюючи тиск на валюту. Це було так зване «зростання ведмежого тренду» — Сорос і його команда продавали валюту, якою вони фактично не володіли, сподіваючись викупити її пізніше за нижчим курсом та отримати прибуток від різниці в ціні.
16 вересня 1992 року, у «чорну середу», Банк Англії був змушений оголосити про девальвацію фунта та його вихід з Європейського механізму обмінних курсів, незважаючи на численні спроби підтримати валюту шляхом підвищення процентних ставок та інтервенцій на валютному ринку. Це призвело до різкого падіння вартості британської валюти — фунт впав на 15% щодо німецької марки та на 25% щодо долара США. Повідомляється, що Джордж Сорос за ніч заробив близько 1 мільярда доларів США, що зробило його одним із найвідоміших валютних спекулянтів в історії, а фонд Quantum — одним із найуспішніших хедж-фондів.
Одним із фундаментальних принципів Сороса є його «теорія рефлексивності», яка сприймає ринки як нестабільні та непередбачувані системи, які поводяться нераціонально. Тому він активно застосовує спекулятивні та арбітражні стратегії, намагаючись отримати прибуток від короткострокових коливань цін і ринкових дисбалансів. Сорос і його фонд Quantum Fund отримують прибуток, активно використовуючи різноманітні інвестиційні інструменти та методи, включаючи купівлю акцій, облігацій, товарів, валют і похідних фінансових інструментів. Наприклад, Сорос інвестував в акції технологічних компаній наприкінці 1990-х і отримав прибуток, вийшовши з цих акцій до того, як «бульбашка доткомів» лопнула в 2000 році.
Однак в інвестуванні завжди є ризик, і навіть найуспішніші інвестори можуть помилятися. Джордж Сорос теж робив помилки. Деякі угоди принесли йому та фонду Quantum Fund значні прибутки, а інші призвели до значних збитків. Тим не менш, Соросу вдалося зберегти статус одного з найуспішніших і найвпливовіших інвесторів в історії, а його стратегії та підходи вплинули на весь фінансовий світ.
Джордж Сорос — це постать, що уособлює в собі більше ніж просто легендарного бізнесмена. Його інтереси ширші й виходять далеко за межі Уолл-стріт. Він активно займається благодійністю, використовуючи свої величезні статки для підтримки різних благодійних проектів. У 1979 році Сорос заснував фонд Open Society Foundations (OSF), який став однією з найбільших благодійних організацій у світі. Фонд реалізує проекти у понад 120 країнах світу. Ось кілька видів таких проектів:
– Освіта та наука: Фонд підтримує широкий спектр ініціатив, від програм допомоги дітям з неблагополучних сімей до програм, спрямованих на підтримку академічних досліджень та університетів. У 1991 році Сорос заснував у Будапешті Центральноєвропейський університет.
– Захист прав людини: Фонд OSF фінансує організації та рухи, які борються за захист прав людини, включаючи права мігрантів, біженців, ЛГБТ спільнот, а також інших спільнот і вразливих груп населення.
– Правосуддя та правоохоронна діяльність: Фонд підтримує проєкти, спрямовані на боротьбу з корупцією, покращення функціонування судової системи та кримінального правосуддя.
– Охорона здоров’я: Фонд OSF бере активну участь у вирішенні деяких із найбільш критичних проблем зі здоров’ям, таких як ВІЛ/СНІД, туберкульоз та наркоманія.
– Свобода ЗМІ: Фонд підтримує незалежні ЗМІ та журналістів, які зазнають цензури або переслідувань.
Як зазначалося раніше, однією з цілей фонду OSF є підтримка громадських об’єднань, які захищають права людини та прагнуть вплинути на політичні зміни в країнах з перехідною економікою або там, де права людини та демократія знаходяться під загрозою. Активна діяльність Сороса в цьому напрямку призвела до того, що він став центром різноманітних теорій змови. Мільярдера часто звинувачують в організації кольорових революцій і масових протестів у різних країнах. Однак, як відзначають багато ЗМІ, Сорос і його Фонд безпосередньо не контролювали та не організовували ці революції. Щодо звинувачень на його адресу, то вони часто надходять від авторитарних урядів чи політичних сил, які бачать у діяльності фонду OSF загрозу своїй владі.
Наприклад, у 2018 році фонд OSF був змушений припинити свою діяльність в Угорщині через постійний тиск і антагонізм з боку уряду Віктора Орбана, який звинуватив фонд у підриві національної безпеки та втручанні у внутрішні справи країни. Серед інших подій, які часто асоціюють із Соросом, можна назвати «революцію троянд» у Грузії (2003), «помаранчеву революцію» в Україні (2004-2005), «революцію тюльпанів» у Киргизстані (2005).
Джордж Сорос не тільки фінансист і філантроп, але й проникливий коментатор, мислитель і письменник. Він є автором кількох книг і численних статей та есе. У них він поєднує аналіз економічних і фінансових тенденцій з політичними та соціальними проблемами, що робить його роботи цікавими як для професіоналів, так і для широкої аудиторії.
Серед його книг:
– «Алхімія фінансів», 1987 — у цій книзі Сорос викладає свої погляди на фінанси та економіку, включаючи свою «теорію рефлексивності». Ця теорія передбачає, що рішення щодо купівлі та продажу цінних паперів базуються на очікуванні майбутніх цін. Ці очікування суто психологічні, тому на них можна й потрібно впливати для власної вигоди (передусім через ЗМІ).
– «На захист відкритого суспільства», 1991 — у цій книзі Сорос ділиться своїми думками та досвідом підтримки переходу до демократії в Східній Європі після падіння комунізму.
– «Криза глобального капіталізму: відкрите суспільство під загрозою», 1998 — у цій роботі Сорос аналізує фінансову кризу 1997-1998 років та її наслідки для світу.
– «Трагедія Європейського Союзу: розпад чи відродження?», 2014 — у цій книзі викладений діалог між Соросом і журналістом Грегором Шмітом, у якому вони обговорюють майбутнє Європейського Союзу та роль Росії у світовій політиці.
Цитати з творів Сороса відображають його мислення та погляди на економіку, політику й суспільство. Ось деякі з найвідоміших:
– «Я не боюся бути противником і йти проти натовпу».
– «Ринкові ціни завжди неправильні в тому сенсі, що вони представляють упереджений погляд на майбутнє».
– «Ринки є відображенням нашої колективної свідомості, але вони далекі від досконалості».
– «Немає сенсу бути впевненим і мати маленьку посаду».
– «Я багатий лише тому, що знаю, коли я не правий».
– «Чим складніша система, тим більше можливостей для помилок».
– «Фінансові ринки, як би ми не намагалися їх передбачити, завжди будуть сповнені сюрпризів».
– «Для інших помилятися є джерелом сорому; для мене визнання своїх помилок є джерелом гордості».
– «Я вирішив робити добро, тому що це приносить мені більше задоволення».
– «Неправильне розуміння та неправильне уявлення про те, як все працює, є джерелом багатьох, якщо не більшості, помилок у політиці».
– «Якщо інвестиції приносять вам радість, якщо ви отримуєте від цього задоволення, ви, ймовірно, не заробляєте грошей. Хороше інвестування є нудним».
– «Важливо не те, маєте ви рацію ти чи ні, а те, скільки грошей ви заробляєте, коли правда на вашій стороні, і скільки ви втрачаєте, коли помиляєтеся».
